×

Повідомлення

Failed loading XML...

                                                                      Державне агентство водних ресурсів України

Державний інститут управління та економіки водних ресурсів

 

 

 

                                                  Затверджено

                                                                   Вченою радою Державного інституту

                                                                        управління та економіки водних ресурсів

                                                                                                                протокол №  1  від 02.03.2015 р.              

 

 

 

                                                               

Положення

Про організацію освітнього процесу

в Державному інституті управління та економіки водних ресурсів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ - 2015

 

 

1. Загальні положення

 

1.1. Положення «Про організацію освітнього процесу в Державному інституті управління та економіки водних ресурсів» (далі Положення) є нормативним документом, що регламентує організацію та проведення освітнього процесу в Державному інституті управління та економіки водних ресурсів (далі Інститут).

1.2. Освітній процес – це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що провадиться в Інституті через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.

1.3. Освітній процес організується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності і безперервності, незалежності від впливу будь-яких політичних партій та релігійних організацій.

1.4. Освітня діяльність Інституту спрямована на спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки осіб з вищою освітою, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів і фахівців водогосподарських організацій шляхом поглиблення, розширення і оновлення їх професійних знань, умінь і навичок на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду.

1.5. Основними завданнями освітнього процесу в інституті є:

поглиблення, розширення, оновлення знань, умінь, навичок та компетентностей фахівців водогосподарських організацій відповідно до досягнень науково-технічного прогресу та вимог ринку;

удосконалення професійної майстерності та розширення фахової компетенції;

сприяння інноваційному розвитку особистості, її здатності адаптуватись до умов стрімкозмінного суспільства;

стимулювання потреби у загальній та професійній самоосвіті;

формування потреби особистості в інтелектуальному, культурному і духовному розвитку, орієнтації особи на збереження та примноження гуманістичних суспільних цінностей;

сприяння формуванню громадянської позиції особи, здатності до життя в умовах сучасної цивілізації, демократичного розвитку суспільства.

1.6. Положення розроблене на підставі нижчезазначених документів:

законів України – “Про освіту” від 23.05.1991 р. № 1060 – ХІІ та “Про вищу освіту” від 01.07.2014 р. № 1556 – VІІ, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів, наказів та листів Міністерства освіти і науки, та інших міністерств.

 

2. Види, форми та зміст освітнього процесу

2.1. Види підвищення кваліфікації кадрів, які застосовуються в інституті та забезпечують безперервність освіти, передбачають:

- короткострокове навчання (один раз на рік) в інституті або без відриву від виробництва (за місцем роботи) з актуальних питань водогосподарської діяльності за 24-36 годинною (0,5 - 1 кред.) навчальною програмою відповідно до річного плану-графіку підвищення кваліфікації керівників і фахівців водогосподарських організацій, затвердженого Головою Держводагентства;

- середньострокове навчання (один раз у три роки), що передбачає цілеспрямоване вивчення актуальних управлінських, економічних, екологічних, правових, науково-технічних проблем  і питань охорони праці на тематичних постійно діючих семінарах за 36-72 – годинними навчальними програмами;

- навчання на тематичних короткострокових семінарах з вивчення актуальних проблем державного управління, нових нормативно-правових та законодавчих актів, термін яких визначається програмою, але не перевищує 5 днів;

- навчання за професійною програмою підвищення кваліфікації керівних працівників, осіб, зарахованих до кадрового резерву та спеціалістів водогосподарсько-меліоративного комплексу у галузі знань 0306 “Менеджмент і адміністрування” спеціальності 7.03060103 “Менеджмент природоохоронної діяльності” спеціалізації “Управління водними ресурсами” 4 кред. (144 год.) (один раз у 5 років);

- систематичне самостійне навчання за певними модулями вищеназваної професійної програми;

- стажування з метою вивчення досвіду управлінської діяльності, набуття практичних та організаційних навичок за фахом.

Після стажування, що здійснюється за індивідуальним планом, складеним в інституті, подається звіт про виконання плану в інститут на ім’я ректора та керівникові організації, де працює слухач.

2.2. Основні форми навчання:

- денна (стаціонарна) з відривом від виробництва – проводиться практично для всіх категорій слухачів в інституті;

- без відриву від виробництва – організовується безпосередньо в організаціях;

  • очно-дистанційна;
  • екстернат (за індивідуальним графіком навчання).

2.3. Навчання за денною (стаціонарною) формою проводиться з відривом від виробництва впродовж терміну, який визначаться освітньо-професійною програмою підвищення кваліфікації.

2.4. Очно-дистанційна форма підвищення кваліфікації організовується в три етапи.

Перший етап – організаційно-настановна сесія. Форма навчання – очна, яка триває три навчальні дні (24 год.)

Основними завданнями цього етапу є:

  • ознайомлення слухачів з організацією, порядком та змістом підвищення кваліфікації;
  • проведення занять настановного характеру для інформаційного та методичного забезпечення самостійної роботи слухачів.

Основні форми роботи:

  • прийом слухачів та їх оформлення;
  • вхідний контроль;
  • настановна лекції;
  • інструктивно-методичні заняття;
  • консультації.

Другий етап –  дистанційний. Форма навчання дистанційна. Тривалість – 7-9 тижнів, 72 год.

Основні завдання етапу – якісне забезпечення та супроводження самостійної роботи слухачів з використанням технологій дистанційного навчання. На етапі самостійної роботи слухачі вивчають рекомендовану літературу, навчально-методичні матеріали з відповідних модулів, виконують випускну роботу.

Основні форми роботи:

  • керована самостійна робота слухачів;
  • консультування;
  • навчальний практикум;
  • виконання випускної роботи.

Третій етап – залікова сесія. Форма навчання – очна, два навчальні дні (12 год.)

Основні завдання етапу – систематизація знань та вмінь слухачів, оцінювання індивідуальної успішності навчання слухачів.

Основні форми роботи:

  • виїзні заняття;
  • круглі столи з  обміну досвідом;
  • практичні заняття;
  • консультування;
  • вихідний контроль, підсумкові заняття;
  • анкетування слухачів.

Зміст етапів підвищення кваліфікації для кожної категорії слухачів визначається відповідними навчальними програмами, а послідовність та порядок їх вивчення – навчально-тематичними планами.

2.5. Підвищення кваліфікації слухачів за індивідуальними графіками передбачає вивчення всіх розділів навчально-тематичного плану.

Індивідуальний графік навчання організовується для слухачів, які виявили бажання навчатися індивідуально, мають досвід роботи в галузі тощо. Він включає: етапи навчання, форми, міст і терміни їх проведення, види контролю знань, теми випускної роботи. В індивідуальному графіку зазначається також науковий керівник випускної роботи.

Слухачі можуть перейти на навчання за індивідуальним графіком за таких умов:

  • наявність листа-клопотання від організації (підприємства), з обґрунтуванням необхідності переходу на навчання за індивідуальним графіком;
  • наявність конкретного завдання на період підвищення кваліфікації (наприклад, розробка конкретних матеріалів для організації, яка направила слухача, робота над цільовим проектом);
  • неможливість постійно відвідувати заняття з поважних причин.

2.6. Порядок зарахування на навчання за індивідуальним графіком:

  • навчання за індивідуальним графіком оформляється за умов надання клопотання керівника організації та заяви слухача.

Слухач переводиться на навчання за індивідуальним графіком про що обумовлюється в наказі.

Про проходження підвищення кваліфікації за індивідуальним графіком слухач звітує перед консультантом.

Посвідчення про підвищення кваліфікації за індивідуальним графіком видається після захисту випускної  (творчої) роботи.

 

3. Форми організації навчального процесу.

На денному (стаціонарному) етапі підвищення кваліфікації основними формами організації навчального процесу є:

  • навчальні заняття;
  • виконання індивідуальних занять;
  • самостійна робота слухача;
  • практична підготовка;
  • контрольні заходи.

Форми занять визначаються навчально-тематичними планами.

3.1. Лекція – форма навчального заняття, призначеного для ознайомлення слухачів з основним змістом відповідних модулів. Вона може бути настановною, тематичною, оглядовою тощо. Лекції проводяться лекторами: професорами, доцентами, старшими викладачами, а також провідними науковцями та спеціалістами, запрошеними для проведення занять. Кандидатури лекторів, які запрошуються для проведення занять, затверджуються в установленому порядку наказом ректора Інституту за поданням завідувачів кафедр та погодженням з проректором.

3.2. Семінарське заняття — форма навчального заняття, на якому викладач організовує активне обговорення проблеми за попередньо визначеними питаннями.

Перелік тем семінарських занять визначається навчально-тематичним планом підвищення кваліфікації. План семінарських занять розробляє відповідна кафедра, вона ж забезпечує підготовку слухачів щодо його проведення.

Семінарське заняття проводиться з однією навчальною групою.

3.3. Практичне заняття — форма навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення базових теоретичних положень навчальних модулів та формує вміння і навички їх практичного застосування слухачами.

Практичне заняття проводиться з однією навчальною групою чи з половиною групи у звичайних або спеціалізованих аудиторіях, оснащених відповідними технічними засобами. Поділ навчальних груп на підгрупи відображається у навчальних та навчально-тематичних планах.

Навчальна група слухачів, як правило, формується в складі 19-25 осіб, за очно-дистанційним способом 10-15. В окремих випадках (для проведення тренінгів, занять з оволодіння комп'ютерною технікою, для читання спецкурсів за вибором слухачів тощо) навчальні групи можуть формуватися в меншій кількості. Мінімальний склад навчальної групи — 10 осіб.

3.4.     Інструктивно-методичне заняття — вид практичного заняття що проводиться для ознайомлення слухачів з організацією та порядком проведення підвищення кваліфікації, змістом навчання, порядком проведення поточного контролю та підсумкової атестації, вимогами до змісту, якості й оформлення випускних робіт.

На цьому занятті слухачі обирають теми випускних робіт і за допомогою наукового керівника групи (координатора) складають індивідуальні плани.

Структура та зміст заняття визначається кафедрою.

План проведення заняття розробляється науковим керівником (координатором) групи і затверджується завідувачем кафедри.

3.5. Тренінг — це групове інтерактивне навчальне заняття, яке ґрунтується на принципах зворотного зв'язку й активної взаємодії всіх учасників і спрямоване на закріплення знань, напрацювання вмінь і навичок відповідно до мети навчання.

3.6. Виїзне заняття — форма навчального заняття, основним змістом якого є ознайомлення слухачів з передовим досвідом різних аспектів їх професійної діяльності. Проводиться відповідно до навчального і навчально-тематичного планів та розкладом занять.

Об'єкт виїзного заняття визначається навчально-тематичним планом, порядок проведення заняття погоджується з керівництвом відповідної організації чи установи. Керує виїзним заняттям викладач відповідної кафедри. До його проведення на умовах погодинної оплати можуть залучатися працівники відповідної організації (установи).

Для окремих категорій слухачів виїзні заняття можуть проводитись у формі тривалого виробничого стажування на передових підприємствах або в спеціально визначених навчально-виробничих центрах. Організація такого стажування регламентується окремим положенням, яке затверджується ректором Інституту.

3.7.     Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремим слухачем з метою підвищення рівня його підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Індивідуальні навчальні заняття організуються відповідною кафедрою за окремим графіком з урахуванням індивідуальних планів підвищення кваліфікації слухачів. Графік індивідуальних занять складається науковим керівником (координатором) навчальної групи, погоджується завідувачем кафедри і затверджується проректором.

Обсяг індивідуальних навчальних занять визначається навчальним, навчально-тематичним планами та індивідуальними планами підвищення кваліфікації слухачів.

3.8. Конференція з обміну досвідом — це інтерактивна форма заняття, основним змістом якого є обговорення попередньо підготовлених доповідей слухачів з актуальних проблем їхньої професійної діяльності, власного передового досвіду.

Тема конференції визначається робочою програмою та навчально-тематичним планом. План підготовки і проведення конференції розробляється  кафедрою. У конференції беруть участь провідні викладачі кафедри. Конференція слухачів проводиться на заключному етапі навчання.

3.9.       «Круглий стіл» — це інтерактивна форма навчального заняття, основним змістом якого є обговорення актуальних і важливих аспектів професійної діяльності слухачів.

Тема «круглого столу» визначається робочою програмою та навчально-тематичним планом. План його проведення та методичне забезпечення розробляє кафедра.

У проведенні «круглих столів» беруть участь професори, доценти кафедр, а також запрошені провідні вчені та спеціалісти в галузі проблем, що обговорюються.

3.10.       Консультація — форма навчального заняття, на якому слухач отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення конкретних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультації проводяться за графіком, встановленим кафедрою. Проведення консультацій фіксується в журналі обліку навчальної роботи і відвідування занять слухачами.

3.11.     Дистанційне консультування слухачів здійснюється за очно-дистанційної форми навчання. Воно проводиться як у режимі реального часу (синхронно), так і з затримкою відповідей у часі (асинхронно) з використанням усіх засобів зв'язку (Інтернет, електронна і звичайна пошта, телефон, факс тощо). Організовується кафедрами за технічної підтримки відділу технічних засобів навчання.

Проведення консультацій фіксується у відповідному журналі із зазначенням затраченого часу.

3.12. Індивідуальні завдання (реферати, випускні роботи тощо) видаються слухачам відповідно до навчального плану підвищення кваліфікації. Індивідуальні завдання виконуються слухачем самостійно при консультуванні викладача.

3.13.     Самостійна робота є основним видом навчальної роботи слухача при очно-дистанційній та очній формах підвищення кваліфікації. Її зміст і обсяг визначаються навчальним та навчально-тематичним планами робочою програмою, методичними матеріалами.

Слухач особисто планує і виконує самостійну роботу на всіх етапах підвищення кваліфікації.

3.14.     Навчальний практикум — обов'язковий компонент самостійної роботи на дистанційному етапі підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання і має на меті отримання слухачами професійних навичок, умінь, а також навичок дослідницької роботи.

Залежно від категорії слухачів практикум може бути: методичним, управлінським, науково-дослідним та ін. Він може проводитись для апробації слухачем положень (розробок) його випускної роботи.

Вид практикуму встановлює кафедра. Завдання на практикум, організаційно-методичні вказівки щодо його проведення видає слухачеві науковий керівник під час консультації або індивідуального заняття. Тема практикуму зазначається в індивідуальному плані підвищення кваліфікації слухача.

За результатами практикуму слухач складає звіт, який може оформлятися як у вигляді самостійного документа, так і у вигляді одного з додатків до випускної роботи. Форму і загальні вимоги до оформлення звіту про практикум визначає кафедра.

3.15.     Виконання випускної (творчої) роботи — головне завдання самостійної роботи слухача при очно-дистанційній формі навчання на
дистанційному етапі, її рівень та якість є основним показником успішності
слухача під час підвищення кваліфікації.

Вид випускної роботи для кожної категорії слухачів визначає кафедра.

Вимоги до структури, змісту, порядок виконання та оформлення випускної роботи визначаються окремим положенням,  яке затверджується завідувачем кафедри.

Перелік тем випускних робіт розробляються відповідними кафедрами відповідно до діючих навчально-тематичних планів.

Слухач може самостійно обрати тему випускної роботи за погодженням з науковим керівником.

Керівництво написанням випускної роботи здійснює науковий керівник. За одним науковим керівником закріплюється не більше ніж 10 слухачів окремої начальної групи.

4. Педагогічний контроль та атестація слухачів

4.1. Педагогічний контроль є обов'язковим компонентом навчального процесу, мета якого — забезпечення зворотного зв'язку, визначення рівня досягнення слухачем завдань підвищення кваліфікації та діагностика якості навчального процесу.

Основними видами педагогічного контролю є: вхідний, поточний, вихідний, самоконтроль, підсумковий контроль.

4.2. Вхідний контроль визначає стартовий рівень знань і вмінь слухачів. Проводиться на першому етапі навчання методом комп'ютерного тестування.

Організує та керує ходом контролю науковий керівник (координатор) навчальної групи.

Результати вхідного контролю доводяться до відома слухачів та використовуються кафедрами для конкретизації змісту навчання.

4.3. Поточний контроль здійснюється під час проведення різних форм занять і має на меті перевірку рівня знань слухача.

Форма проведення поточного контролю і система оцінювання рівня знань визначаються відповідною кафедрою.

Результати контролю повідомляються слухачеві, у тому числі електронною поштою, чи іншим доступним йому засобом..

Поточний контроль здійснюється викладачами та координаторами навчальних груп.

4.4 Вихідний контроль проводиться на завершальному етапі навчання методом комп'ютерного тестування з метою визначення рівня знань, отриманих слухачами за результатами навчання на курсах підвищення кваліфікації.

4.5 Самоконтроль — призначається для самооцінки слухачами обсягів та якості засвоєних знань. Здійснення самоконтролю забезпечується спеціальними програмами, завданнями для самостійної роботи, які визначені структурою дистанційних модулів.

4.6 Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання на його завершальному етапі та виконується у формі комплексного заліку.

Комплексний залік полягає в оцінюванні якості знань навчальних модулів, здійснюється на підставі результатів поточного і вихідного контролю.

Результати заліку оцінюються за двобальною шкалою: «зараховано» або «не зараховано», про що робиться запис у відомості встановленої форми.

4.7. Результати захисту випускних робіт визначаються оцінками «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»

Випускні роботи після їх захисту зберігаються впродовж двох років на кафедрі, а потім списуються в установленому порядку. За рекомендацією комісій окремі роботи, які мають наукову і практичну цінність, можуть передаватися на зберігання до бібліотеки Інституту.

 

5. Науково-методичне та дидактичне забезпечення навчального процесу

5.1. Науково-методичне та дидактичне забезпечення навчального процесу з підвищення кваліфікації включає:

-          освітньо-професійні програми підвищення кваліфікації,

-          робочі програми підвищення кваліфікації,

-          навчальні плани,

-          навчально-тематичні плани,

-          навчально-методичні комплекси модулів,

-          методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи слухачів та виконання випускних робіт,

-          збірники тестів,

-          підручники, навчальні посібники у друкованому й електронному вигляді,

-          тексти лекцій, методичні матеріали до семінарів, спецкурсів, «круглих столів» та ін.,

-          інформаційні ресурси Інтернету, компакт-диски, дискети тощо,

-          інші науково-методичні та дидактичні матеріли, які визначає кафедра і викладач.

5.2.     Порядок розроблення, затвердження та зберігання науково-методичних і дидактичних матеріалів визначається загальними вимогами до оформлення навчальних посібників та навчально-методичної літератури, розробленими Інститутом.

5.3.     Науково-методичні та дидактичні матеріали, призначені для самостійної роботи слухачів, видаються їм на паперових або електронних носіях.

 

6. Робочий час науково-педагогічних і педагогічних працівників

6.1. Робочий час науково-педагогічних працівників становить 36 годин на тиждень (скорочена тривалість робочого часу). Він включає час виконання навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи та інших трудових обов’язків, визначених в індивідуальному плані роботи викладача.

6.2. Робочий час педагогічних працівників (методистів) становить 40 годин на тиждень і включає час виконання методичної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків.

6.3. Тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обов'язків становить не більше ніж 1548 годин на навчальний рік при середній тривалості робочого тижня – 36 годин. Максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників на навчальний рік встановлюється відповідно до законодавства.

6.4. Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві, відображений в облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача. Види навчальних занять, що входять в обов’язковий обсяг навчального навантаження викладача відповідно до його посади, встановлюються кафедрою.

6.5. Мінімальний та максимальний обов’язковий обсяг навчального навантаження викладача в межах його робочого часу встановлюється з урахуванням виконання ним інших обов’язків (методичних, наукових, організаційних). У випадках виробничої необхідності викладач може бути залучений до проведення навчальних занять понад обов’язковий обсяг навчального навантаження, визначений індивідуальним робочим планом, в межах свого робочого часу.

Зміни в обов’язковому навчальному навантаженні викладача вносяться до його індивідуального плану.

6.6. Планування робочого часу викладача здійснюється на поточний навчальний рік і відображується в індивідуальному плані.

При затвердженні індивідуальних планів роботи професорсько-викладацького складу завідувач кафедри повинен враховувати особливості кожного виду роботи і забезпечувати оптимальне використання творчого потенціалу кожного викладача.

Індивідуальні плани складаються всіма штатними викладачами  та розглядаються на засіданні кафедри і підписуються завідуючим кафедрою.

Хід виконання індивідуальних планів викладачів повинен систематично перевірятися шляхом обговорення на засіданнях кафедри з критичним оцінюванням якості виконання за кожним видом робіт, вимогою особистого пояснення кожним виконавцем причин низької якості, несвоєчасності виконання або невиконання роботи, передбаченої планом.

Наприкінці навчального року завідувач кафедри зобов'язаний оцінити якість виконання індивідуального плану роботи кожним викладачем і зробити відповідний запис у розділі «Висновки про виконання».

Під час підведення підсумків навчального року на засіданні кафедри питання про виконання індивідуальних планів професорсько-викладацьким складом є одним з основних.

6.7. Розрахунок навантаження викладачів здійснюється відповідно до Положення «Про планування та облік роботи науково-педагогічних працівників Державного інституту управління та економіки водних ресурсів» .

6.8. Щорічно наприкінці навчального року на засіданні кафедри обговорюється виконання науково-педагогічними індивідуальних планів на навчальний рік.

Науково-педагогічний працівник зобов’язаний скласти письмовий звіт за встановленою формою. Звіт заслуховується і затверджується на засіданні кафедри.

6.9. Перелік документів, які складають звітність штатного науково-педагогічного працівника за певний навчальний рік та подаються для укладання контракту, затверджуються наказом ректора «Про звітність науково-педагогічних працівників інституту».

 

7. Навчальний час слухача

7.1. Навчальний час слухача визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на кваліфікаційному рівні.

7.2. Обліковими одиницями навчального часу слухача є академічна година, навчальний день, навчальний тиждень, навчальні курси.

Академічна година — це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить 40 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі «пара»).

Навчальний день — складова частина навчального часу слухача, нормою навчального навантаження слухачів протягом якого є не більше 10 академічних годин на день.

Навчальний тиждень – складова частина навчального часу слухача тривалістю не більше 54 академічних годин.

Навчальні курси — завершений період навчання слухачів протягом терміну підвищення кваліфікації за певною формою навчання.

Організація навчального процесу на курсах підвищення кваліфікації оформлюється відповідними наказами.

7.3. Навчальний рік в інституті триває з вересня по липень.

7.4. Навчальнe заняття триває дві академічні години з перервами між ними і проводиться за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.

7.5. Відвідування всіх навчальних занять (крім консультацій) є обов'язковим для слухачів. Забороняється відволікати слухачів курсів від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, встановлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

 

8. Права та обов’язки учасників навчального процесу

8.1.Учасниками навчального процесу підвищення кваліфікації є:

  • науково-педагогічні працівники інституту;
  • працівники інших структурних підрозділів інституту: спеціалісти, старші лаборанти, методисти, завідуючі відділами та ін.;
  • слухачі (особи, які в установленому порядку зараховані та навчаються в інституті).

8.2. Права, обов'язки та гарантії науково-педагогічних та педагогічних працівників визначені законами України «Про освіту» (ст. 55, 56), «Про вищу освіту» (ст. 57, 58, 59), статутом, колективним договором Інституту та їх функціональними обов'язками.

8.3. Права та обов’язки осіб, які навчаються в інституті визначаються законом України «Про освіту» (ст. 51, 52), «Про вищу освіту» (ст.62, 63),статутом Інституту та цим Положенням.

 

JSN Gruve template designed by JoomlaShine.com